Розглянуто особливості впливу різних засобів масової інформації (ЗМІ) на ціннісні орієнтації студенської молоді. На підставі результатів емпіричного дослідження висвітлено технології та засоби впливу ЗМІ на структурні елементи ціннісних орієнтацій молоді.

Рассмотрены особенности влияния различных средств массовой информации (СМИ) на ценностные ориентации студенческой молодежи. На основе результатов эмпирического исследования освещены технологии и средства влияния СМИ на структурные элементы ценностных ориентаций молодежи.

Питання взаємодії молодіжного середовища і ЗМІ набуває особливої гостроти. Тим часом, ця проблема ще не стала об'єктом належної уваги дослідників. Відтак виникає необхідність створення інтегративної концепції масової комунікації.

Розглянуто проблему оцінювання рівня особистісного розвитку молодших школярів як результату якості навчально-виховного процесу в початковій школі. Обгрунтовано можливість використання кваліметричного підходу до вимірювання результатів діяльності учнів і педагогів. У процесі дослідження універсального кваліметричного підходу доведено можливість його використання для розробки моделей оцінки рівня навчання молодших школярів, їх творчого, морального та фізичного розвитку. Розкрито сутність методики комплексної оцінки якості початкової освіти, здійснено її експериментальну перевірку. Наведено рекомендації щодо використання даної методики з метою забезпечення наступності освіти.

Розглянуто проблеми впливу ЗМІ на структуру ціннісних орієнтацій студентської молоді. Розглянуто теоретичні засади дослідження впливу ЗМІ на структурні елементи ціннісних орієнтацій студентів. Проаналізовано види медіавпливу та його психологічні та лінгвістичні засоби. Висвітлено вікові особливості студентів та особливості їх ціннісних орієнтацій як об'єкта медіавпливу. Досліджено технології та засоби впливу на кожний елемент структури ціннісних орієнтацій студентів. Зроблено психосемантичний аналіз текстів мас-медійної продукції та висвітлено мовні засоби виразності ціннісних категорій продукції мас-медіа.

Подано основні відомості про організацію науки в Україні та особливості підготовки кадрів дослідницької кваліфікації у світі. Розкрито методологічні засади наукового пізнання та творчості, пошуку й опрацювання наукової інформації. Увагу приділено методам наукового дослідження та практичного використання їх у науковій діяльності. Висвітлено етапи планування та проведення наукового дослідження, опрацювання результатів експерименту. Наведено рекомендації та вимоги щодо оформлення результатів досліджень.

Висвітлено особливості оцінювання на підставі кваліметричного підходу. Розкрито основні принципи кваліметрії на базі методу факторно-критеріального моделювання. Наведено факторно-критеріальну модель оцінювання. Доведено, що дане моделювання допомагає успішно розв'язати як часткові завдання вимірювального характеру, так і стратегічне завдання вимірювання рівня якості наукової діяльності у порівнянні з ідеальним варіантом або стандартом.

Висвітлено особливості модульної форми засвоєння економічних знань для формування економічної компетентності в системі післядипломної освіти. На підставі аналізу відповідної наукової літератури проведено розбір понятійного апарату. Визначено рушійні сили економіки. Розкрито потреби особистості як головної виробничої сили суспільства. Розглянуто й охарактеризовано тріаду модулів економічних знань. Констатовано, що модульна форма засвоєння даних знань пропонує різну деталізацію змісту кожного модуля для різних категорій слухачів.

Обгрунтовано можливість використання кваліметричного підходу до вимірювання результатів діяльності учнів і педагогів. Завдяки дотриманню основних принципів кваліметрії з використанням оціночної кваліметричної технології проаналізовано кінцеві результати діяльності закладів освіти. Зроблено висновок, що використання кваліметричних моделей в педагогічній практиці дає можливість кардинально удосконалити управління процесом формування всебічно розвиненої особистості в системі освіти.

Розглянуто підходи до оцінювання якості економічної підготовки як складової професійної компетентності сучасного педагога. Обгрунтовано можливість використання кваліметричного підходу до оцінювання його економічної грамотності. Підкреслено, що побудова ефективної системи управління якістю освітнього процесу потребує вирішення щонайменше трьох задач: формування еталону якості (стандартизації); порівняння досягнутого рівня підготовки з еталоном, а на основі цього - оцінка якості; відпрацювання управлінського впливу на умови та фактори, які визначають якість. Наведено модель оцінки рівня економічної підготовки педагогів за компонентами, розкрито зміст критеріїв кожного. Підсумовано, що аналізуючи якість економічної підготовки педагога за кожним критерієм, можна чітко визначити вади, слабкі сторони, конкретні напрями, над якими педагог має працювати для підвищення свого професійного рівня та рівня своєї економічної компетенції.

Рассмотрены подходы к оценке качества экономической подготовки как составляющей профессиональной компетентности современного педагога. Обоснована возможность использования квалиметрического подхода к оценке его экономической грамотности. Подчеркнуто, что построение эффективной системы управления качеством образовательного процесса требует решения как минимум трех задач: формирования эталона качества (стандартизации); сравнения достигнутого уровня подготовки с эталоном, а на основе этого - оценка качества; отработки управленческого воздействия на условия и факторы, определяющие качество. Представлена модель оценки уровня экономической подготовки педагогов по компонентам, раскрыто содержание критериев каждого. Подытожено, что анализируя качество экономической подготовки педагога по каждому критерию, можно четко определить недостатки, конкретные направления, над которыми педагог должен работать для повышения своего профессионального уровня и уровня своей экономической компетенции.

The modern approaches to the competence-based approach in education as the basic of the professional competence of the personality under the conditions of becoming the developed economic society are examined in the article.

Визначено сутність педагогічної кваліметрії, її роль у підвищенні рівня ефективності моніторингових досліджень. Розглянуто основні теоретичні положення кваліметричного підходу, його принципи. Охарактеризовано педагогічну експертизу, її види. Узагальнено вимоги до експертів. Проаналізовано кваліметричний інструментарій, що представлений шкалами найменувань, порядку і відношень. Зроблено висновок, що застосування кваліметрії у моніторингових дослідженнях надає змогу успішно розв'язувати як часткові завдання вимірювального характеру, так і стратегічні завдання вимірювання якості освітнього процесу у порівнянні зі стандартом.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми функціонування інституту відводу у кримінальному процесі України, що враховує вітчизняні та зарубіжні дослідження його окремих аспектів, і висвітлює останні напрацювання з цієї тематики. Розкрито особливості становлення та розвитку інституту відводу у його історичній ретроспективі та проаналізовано механізм його функціонування за чинним КПК України 2012 р. Проведено аналіз підстав та порядку відводу суб'єктів, які виконують різні функції у кримінальному провадженні: посадових осіб, які здійснюють кримінальне провадження, учасників кримінального провадження, які здійснюють функції захисту та представництва, та тих, що здійснюють допоміжну функцію. Удосконалено кримінально-правову регламентацію та функціональне призначення відводу, встановлено окремі недоліки його правового регулювання законодавством України та запропоновано способи їх усунення. Досліджено практику зарубіжних країн щодо застосування інституту відводу в контексті подальшої імплементації позитивного досвіду в кримінальний процес України.

Наведено більш ніж 550 тлумачень освітянських термінів, категорій, понять, які найчастіше зустрічаються у науковій літературі та навчальних виданнях: академічне визнання, вимірювання інтелекту, інфраструктура освіти дорослих, магістр, персонал управління, самоосвіта, стажування, якість знань тощо.

Проаналізовано й узагальнено рівень наукової розробленості теорії та практики підготовки науково-педагогічних кадрів післядипломної педагогічної освіти (ППО), сучасні напрями її реалізації в контексті стратегії європейської освітньої інтеграції. Обгрунтовано концептуальні основи, тенденції формування національного кадрового потенціалу, а також особливості формування кадрового потенціалу навчальних закладів системи ППО. Узагальнено актуальні проблеми формування науково-педагогічного потенціалу ППО та перспективи його зростання. Визначено креативно-аксіологічний потенціал педагогічного професіоналізму. Висвітлено істотні ознаки концептуального бачення такої освіти й підготовки зіставляються із законодавчим відображенням у контексті професійного вдосконалення науково-педагогічних працівників, зокрема можливостей стандартизації. Охарактеризовано ключові проблеми, які виникли на етапі входження до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору в системі підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Розглянуто професійний розвиток як формування професійності суб'єкта постдипломних кваліфікацій. Виокремлено інноваційні форми, методи й технології їх професійного розвитку в навчальних закладах ППО. Встановлено особливості управління за провідних концептуальних схем професійного вдосконалення та проаналізовано можливість застосування базових способів координації, її процеси за типами й кластерами залежностей та механізми.

Розкрито сучасні наукові підходи, тенденції, напрями, умови та технології поширення принципів відкритої освіти (ВО). Увагу приділено розкриттю всіх сторін освітнього процесу, об'єктивності якості освіти для суспільства, роботодавців, здобувачів освіти, оскільки сучасність потребує об'єднання фахівців різних галузей знань задля здійснення значних змін у русі ВО. Розглянуто методологічні основи формування ідеології інформаційного суспільства XXI ст. Окреслено перспективи розвитку освіти в Україні у контексті глобальних викликів інформаційного суспільства. Висвітлено питання міжнародно-правового регулювання ВО. Подано інформацію про диверсифікацію неперервного підвищення кваліфікації керівних і педагогічних працівників в умовах післядипломної ВО. Описано технологію формування психологічної компетентності суб'єктів освітнього процесу в умовах післядипломної ВО. Висвітлено особливості реалізації принципів педагогіки партнерства в умовах упровадження концепції "Нова українська школа". Розкрито технології та інструменти розвитку електронної кафедри. Визначено вектори розвитку організаційної культури керівника в умовах ВО. Розглянуто специфіку самоменеджменту професійного розвитку викладачів кафедр менеджменту університетів Республіки Польща.

Досліджено проблеми професійної самореалізації майбутніх інженерів у процесі навчальних практик. Розкрито сутність професійної самореалізації майбутніх інженерів, її сутнісні ознаки та структурні компоненти. Уточнено критерії, показники рівнів професійної самореалізації майбутніх інженерів у процесі навчальних практик. Визначено зміст, форми, методи навчальних практик, освітні функції. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов і методики підготовки майбутніх інженерів до професійної самореалізації в процесі навчальних практик (цілісна, цілеспрямована, поетапна реалізація освітніх функцій навчальних практик і педагогічних умов у результаті впровадження дидактичних матеріалів, методів і форм, засобів ІКТ у роботі зі студентами).